Без мови немає народу - сочинение

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та глас – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почуєш!

Тарас Шевченко

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, любистку і зілля, з роси, з тихої води, ясних зір і широких безмежних степів народжена! Мово! Наймудріша наша берегине, що не давала погаснути земному вогнищу Без мови немає народу - сочинение роду нашого українського, що тримала наш люд на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу! Мова – душа народу. А душа – корінь життя. Сьогодні ми маємо думати про свій корінь, про те, без чого не мислиться кожен люд. Обожай свою мову, плекай її, дбай про неї. Це ж дорога твоя Без мови немає народу - сочинение спадщина віків і поколінь. Користуйся нею, оберігай її, передай її, збагачену і ще більш розвинену, своїм дітям і онукам, а вони передадуть наступним поколінням.

Мова – то найвищий дар людини й цілого народу, талісман їхньої долі, таланту, безсмертя. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова Без мови немає народу - сочинение, бо вона не що інше, як живая скарбниця людського духу. Мова – духовне багатство народу. Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій гласили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти майбутні покоління. Але для того щоб вона була чистою і досконалою, треба вивчати її Без мови немає народу - сочинение дуже ретельно, заглиблюватись у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати, а в повсякденному спілкуванні намагатись висловлювати найскладніші думки, користуючись засобами рідної мови.

Стосовно того, що українська мова виникла ще у сиву давнину, годі сумніватись Без мови немає народу - сочинение. Достатньо зануритися у історію і простежити той нелегкий шлях, який проклала собі ця велична мова, щоб нарешті постати у такому вигляді, в якому вона є сразу. А є вона такою завдяки людям, які вивчили її і повсякчас удосконалювали. І тепер ми повинні продовжити їхню справу і передати нашу мову Без мови немає народу - сочинение нащадкам. А без певних знань це неможливо.

Взагалі як виникає мова? Що це таке? Людина не просто спостерігає навколишній світ. Вона пізнає його, перетворює, мислить. І виникає необхідність у спілкуванні – у мові. Через мову людина пізнає нові явища, ознайомлюється з величезним досвідом попередніх поколінь людства. Покоління змінюються Без мови немає народу - сочинение, але залишаються знання, передані мовними знаками – словами, реченнями.

«Мова – це душа народу, його культура, його нрав, в мові здійснюється зв'язок часів, сучасне перегукується з минулим», - казав М. Рильський.

Продовжуючи традиції шанувальника української мови І. Котляревського, філософа Сковороди, Тарас Шевченка надав мові інтелектуального наповнення, втілив її генетичну здатність до Без мови немає народу - сочинение вираження високих осознать і вселюдських категорій. І. Франко з великою гордістю відмічав: «Ми не могли дати міліонам у руки хліба, не могли тисяч і 40 тисяч охоронити від нужди і еміграції, від визиску і змарнування сил. У нас був тільки один заряд – живе ріденьке слово. І ми можемо сказати собі, що ми Без мови немає народу - сочинение не змарнували його, не зарыли в землю, але чесно і совісно вжили на велике діло». У мові віддзеркалюється весь люд, його культура, традиції. Если зникає народна мова, - народу більше немає. Мова – це найдорожчий скарб, переданий нам сотками й сотками попередніх поколінь, злеліяний у піснях, переказах. Мабуть, не було жодного Без мови немає народу - сочинение видатного письменника, який би від усього свого серця не висловив любові до рідної мови і своєї тривоги за її долю. Мова – база культури нації, найбільший її скарб, і відбирати її в людини чи народу – значить відбирати все минуле й сучасне, позбавляти людину й люд найприроднішого в їх творчому існуванні. Толика Без мови немає народу - сочинение української мови сумна і героїчна водночас. Але, незважаючи на численні перешкоди і лихоліття, вона, як і наш люд, все-же вистояла.

«Мова є сповіддю народу…» Ці слова поета П. А. Вяземського, сказані ним колись про російську мову, однаково стосується кожної мови. Ріденьке слово – то не вичерпне, животворче і невмируще Без мови немає народу - сочинение джерело, з якого людина черпає уявлення про навколишній світ. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. «Людина, яка не обожать мови рідної матері, якій нічого не промовляє ріденьке слово, - це людина без роду і племені». Ці слова сказав В. Сухомлинський, відомий преподаватель. Українська мова співуча Без мови немає народу - сочинение, м’яка, лагідна. В ній багато іскрометного гумору. Який люд, така його і мова. Вона є ніби відбитком нраву нації. У німців вона жорстка, лаюча, у італійців – швидка, гаряча, співуча. А наша, як струмок в зеленій травокі. Розмовляючи українською, людина поринає в неосяжні глибина давнини. Щоб оживити для для себя давні Без мови немає народу - сочинение часи, достатньо вголос прочитати з «Літопису Самовидця» або творів величавого Сковороди. А если залунає над степами наша пісня, тоді радісно 100є на душі. Ні, українська мова, сповнена барв і пахощів рідного степу, ніесли не вмре. А це значить, що завжди будемо ми – українці.

Чим глибше людина пізнає рідну Без мови немає народу - сочинение мову, тим тонше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. Максим Рильський у вірші «Рідна мова» описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму:

Цареві блазні і кати,

Раби Без мови немає народу - сочинение на розум і на вдача,

В ярмо хотіли запрягти

Її, як дух степів гарячу,

І осліпити, й повести

На чорні торжища незрячу…

Мова – це «вишнева ніжність пелюстків», «гул століть», «шум віків», «життя духовного основа». Мова – це наша історія, без знання якої неможливе духовне життя народу. Мова людини визначає її культуру, тому турбота Без мови немає народу - сочинение про чистоту і культуру рідного слова є турботою про культурний розвиток людини. Мова – це духовне надбання людства. Вона зберігає знання людини, стимулює нас до нових відкриттів і моральних пошуків. Ми маємо любити нашу безцінну мову, плекати її, боротися за її чистоту, спілкуватися нею.

Говорити про мовуукраїнських племен можна лише гіпотетично Без мови немає народу - сочинение. Адже писемних пам’яток, які дійшли до нас, ще не достатньо для повноцінного дослідження мови. Тому будь-які хронологічні віхи виникнення і первісного розвитку української, як і взагалі будь-якої іншої мови, встановити неможливо. Безперечно лише, що українська мова є однією з найдавніших індоєвропейських мов. Про це свідчить Без мови немає народу - сочинение і наявність архаїчної лексики, і деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність української мови доводили ряд вітчизняних та зарубіжних учених: Павел Шафарик, Михайло Красуський, Олексій Шахматов, Агатангел Кримський.

Про давність української мови свідчать і реліктові фольклорні твори, особливо календарно-обрядові пісні. Наприклад, український мовознавець Без мови немає народу - сочинение Олександр Потебня стверджував, що веснянка “А ми просо сіяли” існувала в Україні вже у І тисячолітті до н.е. Невже вона співалась якоюсь іншою мовою? А колядки про створення світу птахами (тобто ще з дохристиянських часів) навряд чи перекладалися з якоїсь давнішої мови на українську, адже християни не мали Без мови немає народу - сочинение в тому потреби. Багато наукових дискусій викликає також питання про існування писемності в українських землях. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних символів на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби. Чи це було фонетичне, чи ієрогліфічне письмо — певної відповіді дослідження поки що не дали.

Свою писемність мали племена трипільської Без мови немає народу - сочинение, катакомбної культури бронзової доби, зарубинецької та черняхівської культур. Стародавні автори свідчать, що це було грецьке або руське письмо. Так іранський письменник Марваруді констатує, що у “хозар є також письмо, що прогуляться від руського”, і що воно схоже на грецьке. Дослідженнями найдавніших систем письма в Україні займалися Микола Суслопаров Без мови немає народу - сочинение, Валентин Даниленко та ін. Проте ще не встановлений зв’язок між трипільськими і скіфо-сарматськими та ранніми слов’янськими знаковими системами.

Висловлюються припущення, що писемність на території України мала кілька варіантів. Наприклад, Північне Причорномор’я користувалося абеткою, ідентичною грецькій або римській (латиниці), а східні райони (особливо скіфо-сармати) мали Без мови немає народу - сочинение свою оригінальну писемність, відому в науці як сарматські знаки, що були идентичені на вірменські й грузинські письмена.

Те, що пам’яток стародавньої писемності обмаль, можна пояснити тогочасним методом писання: повсякденні записи вірогідно робилися на навощених дерев’яних дощечках або на бересті — матеріалі, який погано зберігається. Проте, знаходять чимало писарських інструментів Без мови немає народу - сочинение, так званих стилів. Добре збереглися графіто, накреслені на свіжій, ще не обпаленій глині. Горщики з написами нередко мають вигляд речей повсякденного вжитку, простих, ліплених вручну, що свідчить про їхнє місцеве походження. Деякі з цих графічних зображень вважають за тавра або тамги майстрів.

Українська мова славиться своєю народною творчістю. Золота скарбниця Без мови немає народу - сочинение української усної народної творчості надзвичайно багата і різноманітна. Є в ній прислів’я та приказки, легенди та перекази, думи, пісні, усмішки та анекдоти, «перлини величавого намиста» - коломийки, загадки. Усе це – фольклор. Це англійське слово і означає «народна мудрість». У казки органічно вписують численні прислів’я та приказки, загадки Без мови немає народу - сочинение, пісні, повір’я, скоромовки, лічилки, анекдоти, замовляння, каламбури. Вони роблять казку носієм досвіду, заморочек, ідеалів рідного народу. Відкривають вам світобачення людей, древні уявлення про таємниці навколишньої природи, мрії про майбутнє. Тому если ми вивчаємо прислів’я, приказки, казки, то переймаємо досвід нашого народу, що накопичувався століттями.

Приказки і прислів Без мови немає народу - сочинение’я – це види усної народної творчості, сталі словосполучення, в яких зіставляються люди, явища, речі, предмети з метою створити яскравіші уявлення. Вони свідчать про глибоку спостережливість народу, про його кмітливість. Прислів’я та приказки завжди універсальні, вони є народним втіленням народної мудрості. Наприклад: без грошей, як без рук; в очі Без мови немає народу - сочинение – лис, поза очі – біс; голий як палець; працюй до поту, їж а охоту. В кількох словах вони вміщують глибокий сенс, розкривають сущность того чи іншого явища, вказують на його недоліки та переваги. Використовуючи у мовленні прислів’я та приказки, ми не лише робимо його більш виразним, але Без мови немає народу - сочинение і черпаємо з их народну мудрість.

Кожен люд має свою мову, своє писемність. А кожна мова має притаманні лише їй риси. Відомо, що українська мова за мелодійністю посідає друге місце між європейськими мовами, поступаючись лише італійській. Будемо ж пишатися, що ця співуча солов’їна мова є нашою рідною! На жалко, сьогодні далековато Без мови немає народу - сочинение не кожний громадян України спілкується рідною мовою. І це не його провина, так склалося історично. Але ніесли не пізно виправити цю помилку. Людям, для яких українська мова не є материнською, теж буде цікаво прилучитися до її краси, спізнати її духовне багатство. Кожна людина має зрозуміти, що мова – це Без мови немає народу - сочинение не просто засіб спілкування, а щось більш значуще. Тільки рідна мова передає дух рідного краю.

Любов до Батьківщини починається з любові до родини, до рідного слова. Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу. Люд, який відрікається від своєї мови, гробить для себя, бо не усвідомлює її значення для Без мови немає народу - сочинение свого вищого духовного життя. Мова - це величавый дар природи, вдосконалений за віки з того часу, як людина стала людиною. Це величавый скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати. І мені здається: той, хто не обожать ріденьке слово, святих звуків свого народу, не заслуговує на ім’я людини Без мови немає народу - сочинение. Бо мова нерозривно пов’язана із нашою свідомістю. Разом із усталеною знакікою мова - чи не основний елемент нашої державності. Це те, що ми одержали у спадок від наших пращурів, це – перлина вікової мудрості. Мені, здається, що мова – це не просто найважливіший засіб спілкування. Це той грунт, на якому будується спільнота, рід Без мови немає народу - сочинение, нація. З утратою рідної мови люди втрачають морально-національні корені, духовний зв'язок із своєю нацією. У мові втілюється глас дитинства, глас рідної природи. Проте в її глибинах відбивається й уся історія духовного життя народу. Треба шанобливо та дбайливо ставитися до цього багатства, бо саме завдяки мові Без мови немає народу - сочинение людство може йти вперед, творити шедеври мистецтва взагалі існувати. І обов’язок кожного свідомого громадянина будь-якої країна – дбайливо збагачувати та плекати свою мову.

Мова – найважливіший засіб спілкування. Без мови не зможе існувати люд, не розвиватиметься його культура. Одним із найчарівніших скарбів, які були створені людиною, є саме мова. Значення її Без мови немає народу - сочинение в житті кожного з нас – неабияке. Знання рідної мови – перша ознака освіченої людини. Як приємно спілкуватися з людиною, яка верно висловлює свої думки, користуючись усіма багатими відтінками рідної мови. Добре тому жити, хто вміє гарно говорити, - стверджує народна мудрість. І, навпаки, співчуття викликає людина, яка не удосконалює Без мови немає народу - сочинение своє мовлення. Що б сталося з нами, якби ми раптом втратили мову? Усюди б панувала тиша. Люди не змогли б спілкуватися й виконувати боту. Весь світ онімів би. Отже, мова відіграє важливу роль у нашому житті. З її допомогою ми думаємо, спілкуємось, без неї не зможемо існувати. Мову слід не Без мови немає народу - сочинение лише любити, але і берегти. Особливо таку милозвучну, як українська – зіткану із співучих слів, наповнену красою.

І журлива вона, і піднесена,

тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова і Лесена,

і Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

рідна мова – база життя.

мова український народний творчість


Використана Без мови немає народу - сочинение література

1. Кадомцева Л., Білодід О. Мова, екологія, етнодидактика // Мова і духовність нації: Тези доповідей регіональної наукової конференції. — Львів, 1989. — С. 4.

2. Кращі твори третього тисячоліття з української мови та літератури: 5-11 класи. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005



bez-predvaritelnih-zayavok-vstrechi-komand-i-predostavleniya-mest-razmesheniya-proizvoditsya-ne-budet.html
bez-predyavleniya-trebovanij-k-stazhu-kpretendentam-na-zameshenie-vakantnoj-dolzhnosti-gosudarstvennoj-grazhdanskoj-sluzhbi.html
bez-predyavleniya-trebovanij-k-stazhu-otdel-vvoda-i-obrabotki-dannih.html